МАТЕРИНСТВО У ГУЛАГУ: БЛАГОСЛОВЕННЯ І ПРОКЛЯТТЯ

26 серпня відбулась третя з низки десяти онлайн-лекцій у межах проєкту «Втрачене дитинство» Меморіального музею тоталітарних режимів «Територія Терору» у співпраці з чеською ГО Post Bellum (Paměť národa) за підтримки Європейського Союзу за програмою House of Europe. 

Доповідачка Оксана Кісь, історикиня та антропогиня, докторка історичних наук, завідувачка відділу соціальної антропології , провідна наукова співробітниця Інституту народознавства НАН України, у лекції на тему: «Материнство у ГУЛАГу: благословення і прокляття» проаналізувала досвіди і смисли материнства у неволі на основі свідчень українок-політвˊязнів ГУЛАГу. Адже тисячі молодих жінок були заарештовані у 1940-1950-х роках на Західній Україні та були засуджені на довгі роки ув’язнення за співпрацю з націоналістичним українським підпіллям. Деякі з них опинилися в неволі вагітними або з немовлятами на руках, інші досвідчили материнство вже у таборах. Доповідачка розповідала про реальні практики материнства у середовищі невільниць, а також про умови утримання та догляду дітей, їхні хвороби, лікування та смертність. 

Доповідь збудована на основі і є частиною дослідження історикині про жіночі досвіти політичного ув’язнення у сталінських таборах, що були висвітлені у книзі «Українки в ГУЛАГу: вижити значить перемогти», а також у статті: «Між особистим і політичним: гендерні особливості досвіду жінок – учасниць національно-визвольних змагань на західно-українських землях у 1940-1950-х роках», що вийшла друком у «Народознавчі Зошити» №4, 2013р.

Детальніше у лекції можна почути про:

– що таке ГУЛАГ: коли була створена структура, доки існувала; скільки в’язнів пройшло через ГУЛАГ, яка кількість загиблих у ГУЛАГу; яка кількість жінок пройшла через ГУЛАГ;

– ким були заарештовані та засуджені жінки, за якими статтями;

– материнство у підпіллі: якими були труднощі протягом вагітності та під час пологів; доля вагітної жінки у підпіллі, як виводили вагітних жінок із підпілля, в яких випадках і чому; 

– до яких методів вдавалась «легалізована» підпільниця, котра була матір’ю одиначкою, аби не привертати увагу до побратимів; приклад з життєвого досвіду Ольги Ільків;

– як жінки поєднували обов’язки дружини, матері і підпільниці в контексті національно-визвольних змагань; пожертва материнством заради участі у підпіллі; що для жінок-підпільниць означало гасло «Україна понад усе»; приклади з життєвих досвідів Марії Савчин, Дарії Ребет;

– чому каральні органи МГБ влаштовували спостереження та засідки на жінок – учасниць підпілля, дружин учасників націоналістичного повстанського руху; що було об’єктом шантажу для жінок, що були арештовані в стані вагітності або з немовлям на руках;

– материнство у слідчій в’язниці, приклади з досвіду Теклі Бекар, Анни Гошко-Кіт;

– випробування, що випали на долю матерів, під час етапування, тобто транспортування на місця покарання та ув’язнення; 

– матері і діти у таборах: якими були заходи, що вживало керівництво ГУЛАГу для зменшення народжуваності або ізоляції матерів від дітей чи жінок від чоловіків;

– якими були умови для дітей, що створювалися у ГУЛАГу, дитячі будинки у таборах;

– яким були причини народжуваності у таборах, чому жінки наважувалися на материнство в умовах невільництва; на прикладі з життєвого досвіду Надії Суровцевої;

– батьківство для чоловіків: яким було ставлення чоловіків до народжуваності у таборах;

– (не)бажане материнство у таборах: переривання вагітності у таборах, ризики, реалії, причини; якою була реакція керівництва таборів на аборти; кому належали рішення про переривання вагітності у жінок;

– якими були умови утримання вагітних жінок, породіль та жінок із немовлятами у різні періоди існування ГУЛАГу; як відрізнялись регламент і практика; як часто матері могли навідувати своїх дітей у дитячих будинках; немовлята як об’єкт загальної любові, як ставились інші жінки до немовлят у таборах;

– догляд за дітьми у таборах: суперечливість пропагандистського твердження про «щасливе дитинство» у сталінських таборах; 

– діти як невільники: «диткомбінати

– це також зона»; умови утримання дітей у таборах;

– материнська солідарність у таборах, як жінки ділились грудним молоком одна з іншою;

– хвороби і медична опіка; рівень захворюваності і смертності у таборах; медична допомога малюкам

– якою вона була; «Мамочкине кладовище» у с. Долинка, Шахтинського р-н, Карагандинська обл, Казахстан  – одна з найбільших братніх могил загиблих у таборах ГУЛАГу дітей;

– якою була розлука матері із дитиною: бажаний і небажаний сценарій на досвіді жінок; як відшукати власну дитину після звільнення; як зберегти материнську присутність у житті дитини на відстані; комунікація з дітьми через листування, вишивки-подарунки; приклад з життєвого досвіду Катерини Зарицької;

– материнство як стимул вижити, як сенс існування для майбутньої зустрічі із дитиною, відновлення сім’ї; приклади з життєвих досвідів Анни Марунчак, Наталія Шухевич-Березинської;

– возз’єднання матері і дитини: як відновити стосунки та завоювати любов дитини, в житті котрої матір була відсутня через ув’язнення; труднощі, з якими стикались матері, коли дитина не визнавала матері після звільнення, приклад з життєвих досвідів Олександри Блавацької, Євгенії Андрусяк, Оксани Мешко.