(Не)дитячі досвіди виживання у роки Городомору: погляд крізь призму матеріальності та навколишнього середовища

9 вересня 2021 р. Ірина Скубій, історикиня, кандидатка історичних наук, докторантка кафедри історії Університету Квінс (Канада), співредакторка платформи Н-Ukraine провела лекцію «(Не)дитячі досвіди виживання у роки Городомору: погляд крізь призму матеріальності та навколишнього середовища».  Подія пройшла у рамках онлайн-леторію «Втрачене дитинство».

Серед жертв голоду 1932-1933 років чи не найбільше було дітей. Саме тому історикиня проаналізувала дитячі практики, які давали неповнолітнім можливість рятувати себе та свої родини під час Голодомору. Зміщуючи дослідницький наратив від зображення дітей як безвільних жертв трагедії до представлення широкого спектру їхнього досвіду, фахівчиня розглянула які матеріальні об’єкти та природні ресурси ставали важливими для виживання дітей. У доповіді висвітлюється те, як екстремальні умови колективізації, розкуркулення та голоду впливали на зв’язок дитини з навколишнім середовищем, які альтернативні простори «винаходили» діти, і де вони рятувалися.

Лекція та презентація Ірини Скубій базується на результатах багаторічних досліджень історії споживання в радянській Україні.

У онлайн-лекції можна почути про:

– чому важливо звертати увагу на дитячу категорію населення, вивчаючи голод 30-х років; наскільки відрізняється відсоток дитячої смертності у період Голодомору від дорослої;

– які методологічні підходи використовуються для вивчення ролі матеріальних речей, їх значення та трансформації значень в умовах трагедії; як слід розглядати матеріальне середовище, вивчаючи події початку 30-х років ХХ ст.

– ідеологія споживання: яка цінність грошей та матеріальних об’єктів як невід’ємних елементів пам’яті про голодне дитинство; які асоціації виникають у дітей-респондентів при згадці про голод; 

– які були альтернативні джерела пошуку продуктів харчування в час Голодомору; 

– «споживати по-радянськи»: вплив економічних змін у 1930-х та примусової колективізації на ідеологію споживання;

– якою була цінність матеріальних об’єктів у досвіді виживання, а саме пальт, хусток, сережок, обручок, чобіт;

– топографія матеріальних речей і просторів дитячого виживання, що відігравали важливу роль у житті та виживанні дітей у часі голоду: дім, мережа магазинів ТОРГСИН, базари, крамниці, залізничні вокзали, державні заклади утримання та виховання дітей;

– яка причина збільшення кількості утриманців в дитячих будинках на початку 30-х років; смертність у дитячих будинках; умови утримування та догляд за дітьми у державних установах;

– простори виживання дітей: вокзали, ринки, поля; якою була зміна поведінки дітей заради виживання, пошуку харчів;

– природа як простір виживання дітей; пошук альтернативних ресурсів та способів пошуку харчів;

– шанси на виживання: чому у дітей ці шанси вищі, ніж у дорослого населення, що страждало від голоду;

– діти як дорослі: що змушувало дітей брати на себе обов’язки дорослих у питаннях пошуку і добування їжі для усієї сім’ї;

– ареал проживання як шанс на виживання: як особливість місцевості, флори і фауни збільшували шанси на виживання в час Голодомору;

– вивчення природи голоду: чому голод впливає на взаємозв’язок між людиною/дитиною та її матеріальним і природнім середовищем, що спричиняє зростання ролі матеріальних об’єктів, предметів побуту за екстремальних умов.