Дорослішання в тіні ГУЛАГу/Comimg of age in the shadow of the Gulag

23 вересня відбулася чергова онлайн-лекція в межах проєкту «Втрачене дитинство» на тему: «Дорослішання в тіні ГУЛАГу/Comimg of age in the shadow of the Gulag», котру провів чеський історик, дослідник репресій в Чехословаччині, один із перших чеських дослідників усної історії,  Адам Градилек. Чеський інститут вивчення тоталітарних режимів зібрав десятки інтерв’ю з громадянами Чехословаччини (більшість із них народилися в Закарпатській області і були етнічними українцями), оцифрував тисячі файлів у різних українських архівах та підготував численні книги, виставки, статті і документальні фільми. У онлайн-доповіді історик представив результати досліджень, зосередивши увагу на молоді, яка прямо чи опосередковано стала жертвою ГУЛАГу. 

Лекція англійською мовою.

Детальніше у записі ви дізнаєтесь про:

– цілі та значення медіа-платформи «Чехословаки в ГУЛАГу / Čechoslováci v Gulagu», проєкту Чеського Інституту досліджень тоталітарних режимів, присвяченого документуванню політичних репресій проти чеських краян та громадян Чехословаччини в Радянському Союзі, що працює спільно із чеською громадською організацією «Post Bellum»;

– як відбувається оцифрування та діджиталізація справ та архівних документів, що пов’язані із Чехословацькою історією в Державних архівах України; 

– Закарпаття та його мешканці як частина Чехословаччини; які національні меншини заселяли регіон; як пов’язаний досвід чехів та українців у контексті депортацій в ГУЛАГ; яким чином це впливає на історичні дослідження, що здійснюються чеськими істориками;   

– процес чеських вчителів у Харкові 1931р. Процес вели представники Верховного суду СРСР у будівлі радянської таємної поліції ОДПУ у Харкові 12–14 червня 1931 року. Його мета полягала, ймовірно, в тому, щоб ліквідувати контакти чеської меншини у Радянському союзі з батьківщиною, примусити її до повної радянізації, а чехословацький уряд – до дипломатичного визнання СРСР. Як відбувається процес пошуку, запису, оприлюднення історій засуджених; яким чином ця робота допомагає родичам дізнатись про долі своїх репресованих батьків; яким чином ГУЛАГ не прямо, але опосередковано вплинув на долі дітей, що були позбавлені батьківської опіки на прикладі історій та досвідів Їржі Бездєка, Антоніна  Водседялека та їхніх доньок, а також правнука Владіміра Благи, засудженого у зв’язку з процесом щодо чеських вчителів;

– великий терор: страта близько 1200 чехословаків; одна з найбільших масових екзекуцій у Житомирі в 1938р; яким чином сьогодні здійснюється меморіалізація та вшанування пам’яті жертв терору;

– репресії та злочини проти чехословаків, більшість з котрих походили із Закарпаття у період ІІ світової війни: репресії проти неповнолітніх юнаків, що тікали із Закарпаття, нелегально перетинаючи кордон із Радянським Союзом, аби уникнути служби в угорській армії, і опинялись у в’язницях НКВС в Івано-Франківську чи Києві а потім відбували термін ув’язнення у виправних колоніях, здебільшого у Республіці Комі;

– післявоєнні репресії на прикладах із життя Владіміра Рафальського, російського дипломата, що працював у Празі та став громадянином Чехії та допомагав біженцям із Радянського Союзу, котрі втікали до Чехії, за що був арештований та вбитий. Спогади його доньки були записані неподалік будівлі, де загинув батько.